Favorittka, 31 - 30 сентября 2010 16:59

[U]Мені наче б то нічим дишати,тому що я маю по кому страждати,і поки серце буде стучати,я про ньго буду писати.
Я напишу декілька слів,нагадаю,що небагато між нами верстів,але пригадаю знайомий приспів,
і стрибну у великий обрив.
І тоді ці слова залишу тобі,
щоб пам'ятав до чого ми йшли,
і зрозумів чого не змогли,
все це побачиш у своєму сні.
Я пригадаю знайоме обличчя,
яке вже ніколи не стане ближче,
і тоді впаду я у відчай,
що моє тіло набогато нижче,
десь у землі,приховано пилом,
згадує тебе і милується дивом,
а ти назавжди остаєшся сміливим,
і пригодати мене не висточає сили.
Правильно робишь,серце шепоче,
але щоразу,коли закриваєш очі,
бачиш мене майже щоночі,
і розумієш,що серцю дорожче.
Але моє серце вже не стучить,
і навіщо було так жить?
Коли ніж у тіло встромляєш,
відразу усе забуваєш,
а потім себе питаєш,
навіщо тепер вмираєш?
І коли вже стикає кров,
згадуєш щасливу любов,
яка заставила все це покинути,
і в інший світ неохоче поринути,
хоч і парою ми могли бути,
та спробуй все це забути.
Але я завжди тебе пам'ятаю,
хоч і богато чого не знаю,
та за все тебе пробачаю,
та все ж таки ніж у тіло встромляю[/U][B][U][FONT=Courier][COLOR=darkblue][SIZE=+1][/SIZE][/COLOR][/FONT][/U][/B]

• 
• 
•